До навчальних досягнень учнів з математики, які
підлягають оцінюванню, належать:
· теоретичні знання, що
стосуються математичних понять, тверджень, теорем, властивостей, ознак, методів
та ідей математики;
· знання, що стосуються
способів діяльності, які можна подати у вигляді системи дій (правила,
алгоритми);
· здатність безпосередньо
здійснювати уже відомі способи діяльності відповідно до засвоєних правил,
алгоритмів (наприклад, виконувати певне тотожне перетворення виразу,
розв’язувати рівняння певного виду, виконувати геометричні побудови,
досліджувати функцію, розв’язувати текстові задачі розглянутих типів тощо);
· здатність застосовувати
набуті знання і вміння для розв’язання навчальних і практичних задач, коли шлях,
спосіб такого розв’язання потрібно попередньо визначити (знайти) самому.
При оцінюванні навчальних досягнень учнів
мають ураховуватися:
· характеристики відповіді учня:
правильність, повнота, логічність, обґрунтованість, цілісність;
· якість знань: осмисленість,
глибина, узагальненість, системність, гнучкість, дієвість, міцність;
· ступінь сформованості
загальнонавчальних і предметних умінь і навичок;
· рівень володіння розумовими
операціями: уміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати,
класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;
· досвід творчої
діяльності (вміння виявляти проблеми та розв’язувати їх, формулювати
гіпотези).
Відповідно
до ступеня оволодіння зазначеними знаннями і способами діяльності
виокремлюються чотири рівні навчальних досягнень школярів з математики: початкового, середнього, достатнього, високого. Природно, що в класах з поглибленим
вивченням математики вимоги щодо відповідності знань учнів певному рівню
навчальних досягнень є дещо вищими, ніж для загальноосвітніх класів.
Оцінювання
якості математичної підготовки учнів з математики здійснюється в двох аспектах:
рівень оволодіння теоретичними знаннями та якість практичних умінь і навичок,
здатність застосовувати вивчений матеріал під час розв’язування задач і вправ.
Оцінювання здійснюється в системі поточного, тематичного контролю знань, коли
бали виставляються за вивчення окремих тем, розділів і під час державної
атестації.
|
Рівні навчальних
досягнень
|
Бали
|
Критерії
оцінювання навчальних досягнень
|
|
I. Початковий
|
1
|
Учень
формулює означення математичних об`єктів, передбачених програмою, і розпізнає
їх.
|
|
2
|
Учень
формулює основні математичні твердження (теореми і властивості), а також
виконує дії з числами і найпростішими алгебраїчними виразами.
|
|
3
|
Учень
виконує за допомогою вчителя завдання алгоритмічного характеру.
|
|
II. Середній
|
4
|
Учень
виконує завдання обов`язкового рівня, самостійно виправляє вказані йому помилки.
|
|
5
|
Учень
самостійно виконує завдання середнього рівня з частковими поясненнями,
достатньою мірою володіє теоретичним матеріалом.
|
|
6
|
Учень
доводить основні теореми, передбачені програмою, розв`язує завдання
середнього рівня, наводячи достатні пояснення.
|
|
III. Достатній
|
7
|
Учень
використовує вивчений теоретичний матеріал для розв`язування завдань
достатнього рівня, самостійно виправляє припущені помилки.
|
|
8
|
Учень
повною мірою володіє навчальним матеріалом, визначеним програмою, розв`язує
завдання, передбачені програмою, обґрунтовує математичні міркування при
розв`язуванні завдань.
|
|
9
|
Учень
(учениця): вільно володіє визначеним програмою навчальним матеріалом;
самостійно виконує завдання в знайомих ситуаціях з достатнім поясненням;
виправляє допущені помилки; повністю аргументує обґрунтування математичних
тверджень; розв’язує завдання з достатнім поясненням
|
|
IV. Високий
|
10
|
Знання,
вміння й навички учня (учениці) повністю відповідають вимогам програми,
зокрема: учень (учениця) усвідомлює нові для нього (неї) математичні факти,
ідеї, вміє доводити передбачені програмою математичні твердження з достатнім
обґрунтуванням; під керівництвом учителя знаходить джерела інформації та
самостійно використовує їх; розв’язує завдання з повним поясненням і обґрунтуванням
|
|
11
|
Учень
(учениця) вільно і правильно висловлює відповідні математичні міркування,
переконливо аргументує їх; самостійно знаходить джерела інформації та працює
з ними; використовує набуті знання і вміння в незнайомих для нього (неї)
ситуаціях; знає, передбачені програмою, основні методи розв’язання завдання і
вміє їх застосовувати з необхідним обґрунтуванням
|
|
12
|
Учень (учениця) виявляє варіативність мислення і раціональність у виборі способу
розв’язання математичної проблеми; вміє узагальнювати й систематизувати
набуті знання; здатний(а) до розв’язування нестандартних задач і вправ
|
|