|
Інформаційні системи
(10 год)
І. Інформаційні процеси
Опрацювання даних як інформаційний процес.
Кодування та декодування повідомлень. Двійкове кодування. Одиниці вимірювання довжини двійкового коду.
Кодування символів.
|
Учень (учениця)
має уявлення:
про взаємопов’язане функціонування складових персонального комп’ютера;називає:
одиниці вимірювання довжини двійкового коду;
пояснює:
правила кодування та декодування повідомлень;
правила двійкового кодування повідомлень;
призначення складових персонального комп’ютера;
відмінність між оперативним і постійним запам’ятовуючими пристроями;
відмінність між зовнішніми та внутрішніми запам’ятовуючими пристроями;
призначення пристроїв, що входять до складу мультимедійного обладнання;
описує:
загальну структуру таблиць кодів, наприклад, ASCII, Windows - 1251, Unicode;
типовий склад пристроїв персонального комп’ютера;
основні характеристики запам’ятовуючих пристроїв;
функціональне призначення, основні складові частини та основні характеристики процесорів;
призначення та основні характеристики моніторів;
основні типи та характеристики принтерів;
призначення та основні характеристики пристроїв мультимедіа;
історію виникнення засобів реалізації інформаційних процесів;
види сучасних комп’ютерів і галузі їх застосування;
порівнює:
таблиці кодів символів;
розрізняє:
одиниці вимірювання довжини двійкового коду: біт, байт, кілобайт, мегабайт, гігабайт, терабайт;
наводить приклади:
пристроїв введення, виведення, зберігання та опрацювання даних;
технічних характеристик складових комп’ютера;
класифікує:
процесори;
запам’ятовуючі пристрої;
пристрої введення та виведення даних;
сучасні комп’ютери;
уміє:
кодувати й декодувати повідомлення за певними правилами;
визначати довжину двійкового коду даних різних типів;
переходити під час визначення довжини коду повідомлення від одних одиниць вимірювання до інших;
добирати значення характеристик складових персонального комп’ютера залежно від його призначення.
|
|
ІІ. Засоби реалізації інформаційних процесів
Персональний комп’ютер, його основні складові Процесор, зовнішні та внутрішні запам’ятовуючі пристрої, пристрої введення та виведення даних, пристрої, що входять до складу мультимедійного обладнання, та їх призначення.
Технічні характеристики основних складових персонального комп’ютера.
Історія засобів реалізації інформаційних процесів. Види сучасних комп’ютерів та їх застосування.
Поняття про інформаційні системи та технології. Поняття про апаратне та програмне забезпечення інформаційної системи.
Добір складових персонального комп’ютера залежно від його призначення.
|
|
Комп‘ютерна графіка.
(12 год)
Поняття комп’ютерної графіки.
Кодування графічних даних.
Растрові зображення, їх властивості. Формати файлів растрових зображень.
Базові операції над растровим зображенням. Виділення областей. Робота з шарами.
Векторні зображення, їх властивості. Формати файлів векторних зображень.
Векторний графічний редактор. Особливості побудови й опрацювання векторних зображень.
Засоби векторного графічного редактора.
Побудова зображення з графічних примітивів.
Створення малюнків із кривих і ламаних.
Групування й вирівнювання об’єктів.
Багатошарові векторні зображення, розміщення об’єктів у шарах.
Додавання тексту до графічних зображень та його форматування.
|
Учень (учениця)
має уявлення про:
процес оцифровування зображень і засоби його виконання;
кодування кольору в колірних схемах RGB, CMYK, HSB;
пояснює:
поняття комп’ютерна графіка, растрове та векторне зображення;
призначення векторного графічного редактора;
формати файлів векторної та растрової графіки;
особливості побудови векторних зображень;
способи створення зображень із графічних примітивів;
порівнює:
властивості векторних і растрових зображень;
уміє:
створювати й редагувати векторні та растрові зображення;
виділяти області на основі змісту растрового зображення;
створювати на основі виділення у растровому зображенні шари та опрацьовувати їх;
створювати у векторному редакторі об’єкти, що складаються з базових графічних примітивів; групувати та розгруповувати, обертати, відображати й масштабувати об’єкти;
зафарбовувати векторні об’єкти, використовуючи однорідні, градієнтні, візерункові й текстурні заливки; додавати до графічних зображень текст і форматувати його;
групувати й вирівнювати об’єкти; використовувати шари для створення векторних зображень;
використовує:
різноманітні засоби виділення областей на растрових зображеннях;
шари для редагування растрових зображень;
інструменти, призначені для креслення ліній, стрілок, основних геометричних фігур;
лінійки, сітку.
|
|
Опрацювання об’єктів мультимедіа.
(8 год)
Кодування аудіо та відео даних.
Поняття мультимедіа. Формати аудіо- та відеофайлів.
Програмне забезпечення для опрацювання об’єктів мультимедіа. Засоби перетворення аудіо- та відео форматів. Захоплення аудіо та відео, створення аудіо-, відео фрагментів.
Побудова аудіо- та відеоряду. Додавання до відеокліпу відеоефектів та налаштування переходів між його фрагментами.
Налаштування часових параметрів аудіо- та відеоряду.
Сервіси розміщення аудіо- та відеофайлів в Інтернеті. Публікування відеофайлів, зокрема в Інтернеті.
|
Учень (учениця)
має уявлення:
про кодування аудіо- та відеоданих;
пояснює:
поняття мультимедіа;
призначення програмного забезпечення для опрацювання аудіо- та відеофайлів;
призначення сервісів для публікування відеофайлів;
розрізняє:
формати аудіо- та відеофайлів;
порівнює:
формати аудіо- та відеофайлів;
режими відображення відеоряду;
наводить приклади:
програмного забезпечення для опрацювання аудіо- та відеофайлів;
сервісів для публікування відеофайлів;
уміє:
розробляти сценарій відеокліпу;
імпортувати у відеокліп аудіо- та відеофрагменти із зовнішніх джерел;
синхронізувати відеоряд з аудіорядом;
налаштовувати часові параметри аудіо- та відеоряду;
додавати відеоефекти до відеокліпу та налаштовувати переходи між його фрагментами;
публікувати відеофайли в Інтернеті.
|
|
Алгоритми і програми.
(24 год)
І. Основи програмування
Мова програмування. Середовище програмування.
Поняття об’єкта в мові програмування, його властивостей і методів.
Створення програми. Її виконання та налагодження.
Основні компоненти програми для ОС з графічним інтерфейсом. Змінні і константи. Типізація констант і змінних. Символьний та числові типи даних.
Введення і виведення даних. Вікна повідомлень, їх використання. Передавання значень між вікном повідомлення і змінними.
Поняття елемента управління. Події, пов’язані з елементами управління, обробники цих подій.
Властивості і методи елементів управління. Редагування коду обробника події.
Вирази. Умовний оператор. Реалізація алгоритмів із розгалуженнями засобами мови програмування.
Оператори циклу. Вкладені цикли. Реалізація алгоритмів із повтореннями засобами мови програмування.
ІІ. Графіка
Створення зображень з графічних примітивів. Графічне відображення даних.
Відтворення малюнків із файлів.
|
Учень (учениця)
пояснює:
поняття мови програмування;
поняття об’єкта в мові програмування, його властивостей і методів;
поняття елемента управління;
структуру програми;
обґрунтовує:
обрані для розв’язування задачі типи даних;
розрізняє:
типи даних;
називає:
назви окремих частин і розділів програми;
арифметичні операції;
стандартні підпрограми, необхідні для запису арифметичних виразів та введення-виведення даних;
команди надання значень, введення та виведення даних;
оператори надання значень, введення та виведення даних;
визначає:
типи даних, необхідних для розв’язування поставленої задачі;
типи констант і змінних, що використовуються в програмі;
розуміє та пояснює:
призначення середовища програмування;
методи побудови графічних зображень;
наводить приклади:
мов програмування;
різних типів даних;
простих та вкладених розгалужень;
повторень із передумовою, з післяумовою, з параметром;
виконання повторень з передумовою, з післяумовою, з параметром;
вкладених циклів;
описує:
процес розв’язування задачі;
розпізнає:
скорочену й повну форму операторів розгалуження та вибору;
послідовні та вкладені розгалуження;
циклічні алгоритми з передумовою, з післяумовою, з параметром;
визначає:
доцільність вибору певних алгоритмічних структур для розв’язування задачі;
використовує:
послуги середовища програмування для створення та налагодження програм, зокрема, з використанням операторів розгалуження та циклів;
уміє:
створювати програмні проекти в середовищі програмування;
використовувати послідовні та вкладені алгоритмічні конструкції в коді програм;
створювати код процедур опрацювання подій, пов’язаних із елементами управління;
ініціалізувати та використовувати засоби побудови графічних зображень;
відтворювати зображення, що зберігаються у файлах;
використовувати засоби налагодження програм для їх покрокового виконання, перевірки значень змінних та виправлення помилок;
оцінює:
відповідність результатів виконання програми поставленій задачі.
|
|
Проектна діяльність.
(8 год)
|
Учень (учениця) виконує навчальний проект, де передбачається:
визначення проблеми, теми та завдань проекту;
розподіл ролей та планування колективної діяльності;
добір засобів опрацювання даних;
добір засобів подання результатів навчального проекту;
розробка стратегії пошуку інформаційних матеріалів;
пошук інформаційних матеріалів та їх аналіз;
створення та опрацювання інформаційної моделі;
аналіз результатів;
підготовка матеріалів;
використання офісних веб-програм та інтернет-середовищ для публікації результатів своєї роботи
захист проекту.
|